Бібліотечному фахівцю

Шановні колеги!

Українським інститутом національної пам’яті розроблено тематичні інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю. 8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом.

Ключові повідомлення можна знайти за посиланням: file:///C:/Users/User/Desktop/8-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F-2024.pdf .

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (8 травня) тут: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/bibliotekaryam/6402

Дотримуємось європейських традицій у відзначенні перемоги над нацизмом та вшануванні пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

Європол заарештував 9 громадян Сакартвело, які викрадали з бібліотек по всій Європі цінні антикварні книжки на суму в €2,5 млн (понад 105 млн гривень).

« У 2022 і 2023 роках злочинній групі вдалося викрасти рідкісні книжки з національних та історичних бібліотек Чехії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Швейцарії», — ідеться у звіті Європолу.

Викрадачі підміняли книжки копіями — найчастіше вони полювали перші видання російських письменників. Усього вони викрали щонайменше 170 примірників, 150 з них вилучив Європол.

Щоб здійснити крадіжку, злочинці видавали себе за науковців. Отримавши доступ до оригіналів, вони виготовляли підробки. Окрім того, група викрадачів вистежувала колекцію в національних бібліотеках, а пізніше вдиралася і викрадала книжки.

З національних бібліотек викрали:

з бібліотеки Варшавського університету — 80 примірників російських книжок XIX століття;

з Національного інституту східних мов і цивілізацій у Парижі — десяток рукописів;

з бібліотеки Вільнюського університету — 17 рідкісних книжок російською мовою;

з Женевської бібліотеки — 4 томи Пушкіна, опубліковані у 1827, 1823, 1874 і 1821 роках;

з бібліотеки Ліонської вищої нормальної школи — видання п’єси Пушкіна «Борис Годунов» 1825 року.

Деякі з антикварних видань продали через аукціонні будинки в Санкт-Петербурзі та Москві.

Міжнародну операцію провели після того, як французька влада повідомила Європол про зникнення у своїх бібліотеках. Потім з’ясувалося, що інші країни також зафіксували втрати рідкісних видань, і у Франції, Грузії, Литві, Польщі та Швейцарії була організована операція з упіймання злодіїв.

Одеська національна бібліотека України запрошує приєднатися до Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «V ОдесаБібліоСаміт», яка відбудеться з 7 по 9 червня 2024 року у місті Одеса! 📚✨

📌 Організатори:

• Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека

• Книжкова палата України

• Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association

• Bibliopolis

🎯 Мета конференції: Об’єднати науковців, практиків, експертів у розв’язанні актуальних питань щодо ролі і місця інформаційних, культурних, наукових, освітніх закладів у розвитку креативного сектору України в умовах воєнного стану.

🔍 Тематичні напрямки:

• Культурні інституції в умовах воєнного стану

• Культурна спадщина та її роль у розвитку країни

• Кроссекторальна та міждисциплінарна співпраця у сфері культури та креативних індустрій

• Тренди культурних та креативних індустрій

• Роль бібліотек, архівів та музеїв у секторі креативних індустрій

• Цифрові проєкти в інформаційному просторі

💡 Програма включає:

• Доповіді від провідних фахівців

• Панельні дискусії

• Майстер-класи та тренінги

📝 Реєстрація: Участь у конференції можлива лише з попередньою реєстрацією. Заявки приймаються до 27 травня 2024 року.

🔗 Детальніше про подію та реєстрацію на нашрму порталі за посиланням: https://ula.org.ua/.../vseukrainska-naukovo-praktychna... 📞 Контакти для довідок: Ліна Арюпіна, заступник генерального директора ОННБ: +380666344221 (viber), arupina@ukr.net Світлана Герасимова, головний бібліотекар науково-методичного відділу ОННБ: +380487232197, metodonnb@ukr.net

Ужгородський письменник, поет і волонтер Андрій Любка написав книжку казок для малят у “співавторстві” з трирічною донькою Уляною.

Про це Любка повідомив під час творчого вечора в Києві.

“Я разом із Уляною – так і буде зазначено: “Уляна і Андрій Любка”, – написали книжку таку для трирічних дітей”, – поділився літератор.

За словами письменника, книжка народилася з казок, які він розповідав доньці перед сном. За її реакцією він бачив, які герої і події подобаються дівчинці найбільше, тож і створив казки “не для засинання”.

Книжка називатиметься “Казкето-Друкето”, ії вже здано у видавництво, для неї малюють ілюстрації.

Письменник сподівається, що казки вийдуть друком восени.

Андрій Любка є автором кількох поетичних та прозових збірок, а також трьох романів і низки перекладів з польської, хорватської та інших мов. Як волонтер за роки повномасштабної війни придбав 267 автомобілів для бійців ЗСУ.

Його донька Уляна народилася улітку 2020 року.

Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна» на ВДНГ.

До списку відзначених потрапили:

Ірина Мацко — дитяча письменниця, казкарка, видавчиня, членкиня Національної спілки письменників України, голова ГО «Творчий простір ОРЕЛІ», лавреатка конкурсу «Жінка року 2013» та інших. Нагороду їй та іншим лавреатам вручив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.

«Дуже вдячна за заснування такої нагороди, за те, що вона відкриває нові імена для України та світу. Ця нагорода для мене є певним рубежем. Дуже хочу, щоб мої книжки були важливі для читачів. Також хочу висловити велику вдячність нашим захисникам і захисницям за те, що ця нагорода і весь фестиваль можливий», — сказала вона.

Андрій Демиденко — народний артист України, поет, Шевченківський лавреат, заслужений діяч мистецтв України, кавалер трьох орденів Ярослава Мудрого, двічі академік. Творець документальної книжки про Михайла Грушевського «Великий українець». Секретар Національної спілки письменників України.

«Сьогодні складний і вирішальний час для України. Коли казати про Коронацію слова, мимоволі згадуєш її знаменитих засновників, поборників і захисників на терені української літератури. Це пара не лише любителів слова, співтворців величавого знаменитого міжнародного літконкурсу, а ще й блискучі й невтомні волонтери. Вони у вирі болю і надії українського суспільства й літератури. Велика їм вдячність», — сказав він.

Вадим Крищенко — поет-пісняр, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, член Національної спілки письменників України.

«Неочікувана нагорода для мене. Я поділяю їх на 2 категорії: ті, котрі випрошують, дають за принципом “я тобі — ти мені”, а інші щирі. Ця належить до останніх. Дякую за неї», — прокоментував він.

Еліна Заржицька — письменниця, журналістка, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України. Нагороду отримала напередодні, оскільки не змогла бути на церемонії нагородження.

«Коронація слова» — міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей, заснований Тетяною та Юрієм Логушами. Мета конкурсу — підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п’єсами.

«Золоті письменники України» — українська літературна відзнака, започаткована у 2012 році. Вручається українським письменникам-романістам, які видали твори українською або в перекладі українською мовою у форматі паперової книжки сукупним накладом понад 100 тис. примірників за період від початку 2000 року до теперішнього часу. За словами Тетяни та Юрія, на започаткування цієї нагороди їх надихнула «золота авторка» «Коронації слова» Люко Дашвар, сукупний наклад творів якої перевищив сто тисяч на той час.

У тимчасово окупованому Криму росіяни проводять «чистки» в бібліотеках, під час яких вилучають книжки з інформацією про Голодомор і з зображенням тризуба, натомість роздають Z-комікси.

Як зазначають у Центрі національного спротиву, за інформацією українського підпілля вказівки щодо «чисток» надала «провідна методистка» так званої Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки імені І. Я. Франка Софія Рибак.

Вона наказала прибрати з полиць книжки, у яких є згадки про Голодомор, визвольну боротьбу українського народу і будь-яку діяльність кримських татар на півострові.

Крім того, методистка згадала про затверджений у росії «перелік нацистських організацій та символів», до якого внесли Українську повстанську армію й Організацію українських націоналістів.

«Нацистськими» вважають вітання «Слава Україні», відповідь на нього «Героям слава», а тепер ще й тризуб.

«Усі книги, на яких зображений тризуб, необхідно вилучити з фондів», — зазначила Рибак.

У разі невиконання вказівок окупаційна влада погрожує бібліотекам покаранням.

Натомість на тимчасово окупованих територіях і в росії школярам роздадуть Z-комікси, в яких розповідатимуть про «бандерівців» та «героїв СВО». 22 «графічні новели» створив пропутінський письменник Олег Рой на замовлення товариства «Знання», проілюстрували комікси студенти університету «Синергія».

У цих історіях розповідається своя версія країни-агресора про початок війни. Там зазначається, що російська розвідка випередила «українських нацистів», які «розраховували завдати удару по донецькому ополченню та влаштувати на Донбасі геноцид».

26 квітня 2024 року радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що до мелітопольських, бердянських і приморських шкіл на тимчасово окупованій території Запорізької області російські окупанти завезли нові «методички» навчання дітей.

«Наголошують “не піддаватися екстремізму” і не чинити опір “окупаційній владі”. “Вишенькою” на торті стало зізнання колаборантів у рашизмі, а також порівняння “зневажливих” і “простонародних” прізвищ», — зазначив радник.

Міністерство культури та інформаційної політики з цього року започаткує кілька премій для авторів, які в своїх творах використовуватимуть тематику безбар’єрності.

«Зараз ми продовжуємо роботу щодо приведення наших закладів культури у відповідність до умов безбар’єрності. Зокрема, завдяки методичним рекомендаціям МКІП бібліотеки вже можуть організувати свою роботу, згідно зі стандартами інклюзивності. Водночас необхідно створювати відкрите середовище, підтримувати людей з інвалідністю з боку суспільства. Тож з цього року ми запровадимо кілька премій для авторів, які у своїх творах використовуватимуть тематику безбар’єрності. Адже діти з інвалідністю також мають бути героями творів», - зазначив т. в. о. міністра Ростислав Карандєєв.

Він також нагадав, що Німеччина передала Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара пристрої для друку шрифтом Брайля, тож центр друкування таких книжок поновить свою роботу.

Регіональна директорка ЮНІСЕФ в Європі та Центральній Азії Реджіна де Домінічіс зауважила, що елемент читання, який може підтримувати зв’язок між батьками та дітьми з інвалідністю з раннього віку, допомагає поліпшити стан дитини, і доступні книжки є фундаментальними в цьому процесі.

Радниця-уповновноважена Президента з прав дитини і дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук зі свого боку додала, що інклюзивних книжок в Україні має стати більше. Щоб у книгарнях був асортимент з літератури шрифтом Брайля, QR-кодами з посиланнями на аудіоверсію книги чи перекладом жестовою мовою.

Своєю чергою голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда зауважила, що в межах діяльності установи діє програма «Культура без бар’єрів», яка містить три лоти - «Підтримка митців з інвалідністю», «Мистецтво без бар’єрів» та «Безбар’єрне суспільство».

Окрім того, у МКІП зауважили, що безбар’єрність - одна з основних засад функціонування публічних бібліотек. Тому вони є важливими суб’єктами і водночас об’єктами реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору.

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив імена переможців щорічного Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Метою конкурсу є посилення у школярів творчої мотивації до вивчення творчості Івана Франка через написання творів у різних жанрах.

Цьогоріч у конкурсі взяли участь 2513 учнів з усіх областей України, зокрема з тимчасово окупованих територій та зони активних бойових дій. Також роботи надійшли з Австрії, Республіки Кіпр, Литви, Польщі, Словаччини, США та Швеції.

У номінації «Проза» за перемогу змагався 341 учасник, у номінації «Поезія» - 533. У номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» конкуренція була найвищою – надійшло 1639 мистецьких робіт.

«На відміну від попередніх років, цьогоріч ми отримали значну кількість робіт (віршів та прозових творів), які молоді автори присвятили темі війни та її героям», – зазначила координаторка проєкту Ольга Нижник.

За її словами, перемогу в конкурсі здобули ті учні, роботи яких вирізнялися оригінальністю творчого задуму, високим рівнем літературного викладу, новизною, художньо-мистецькою вивершеністю, соціальною значущістю та були виконані з дотриманням норм академічної доброчесності.

Зі списком переможців можна ознайомитися на сайті Міжнародного фонду Івана Франка: https://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2024/04/25/vyznacheno-peremozhtsiv-vseukrajinskoho-konkursu-stezhkamy-kamenyara/

Друковану версію газети «Вечірній Київ» відтепер видаватиме Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. У четвер, 25 квітня 2024 року, таке рішення ухвалила Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення, одноголосно підтримавши реєстрацію «Вечірки» як суб’єкта у сфері друкованих медіа.

«Для нас це великий виклик і відповідальність, разом з тим і важлива місія. Адже вихід друкованої преси — це європейська тенденція, і важливо забезпечити друкованим медіапродуктом нашу столицю з населенням близько трьох мільйонів людей — сьому за чисельністю жителів місто у Європі», — повідомила декан університетського факультету журналістики Галина Горбенко.

Родзинкою видання, за її словами, стане те, що воно об’єднає креативні зусилля студентів та досвід викладачів-практиків і стане сучасним творчим експериментальним майданчиком.

«Вечірній Київ» виходитиме 4 рази на рік і присвячуватиме свої шпальти найважливішим проблемам, які турбують мешканців столиці.

У Конотопі вулицю Колективну перейменували на честь загиблого українського письменника, видавця і блогера Дмитра Капранова.

«Пам’ятаю, що ви колись приїздили до нас в Конотоп разом — це було супер! В пам’ять про Дмитра я сьогодні своїм розпорядженням перейменував одну з вулиць про його Честь. Тобто саме від сьогодні одна з вулиць міста Конотоп носить назву Дмитра Капранова, колишня назва “Колективна”», — звернувся до Віталія Капранова Артем Семеніхін, міський голова Конотопа.

Семінар для бібліотекарів, які хочуть, щоб користувачі заходили до бібліотеки і виходили з неї з посмішкою, а потім поверталися до бібліотеки разом з татом, мамою, дідусем, бабусею, чоловіком, дружиною, дітьми, друзями, а можливо ще й з котом і псом.

Організатори:

• Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association

• Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

Де: онлайн (на платформі Zoom після реєстрації та перегляд трансляції на сторінках організаторів у Фейсбуці)

Коли: 2 травня, четвер, 10.00-13.00

Говоритимемо про:

• Чому сучасна бібліотека - це клієнтоорієнтована та сервісна?

• Клієнтський досвід і сервіс у бібліотеці

• Складові бібліотечного сервісу

• Яким є сервісний бібліотекар?

• Стандарт сервісності: що це, як налаштувати та поміряти?

• Практичні кейси

Семінар для вас підготували та проведуть:

• Оксана Бруй, заступниця генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, канд. наук із соц. комунікацій

• Ярослава Сошинська, виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація, канд. іст. наук

Реєстрація за посиланням https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfVj7d0Rx-3.../viewform

до 30 квітня 2024 року. Зареєстровані учасники отримають покликання на Zoom 1 травня 2024 року. Кількість місць обмежена.

Всі інші учасники зможуть долучитися до перегляду трансляції на Фейсбук-сторінках Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.

Авторитетне журі, у складі якого знані письменники і майстри слова Галина Пагутяк (голова), Надія Ковалик, Олександр Масляник, Лана Перлулайнен та Леся Бернакевич, за участі голови організаційної управи Премії Олеся Дяка, у процесі тривалих роздумів та в форматі таємного голосування визначилося з переможцями.

Лавреатом першої премії став

Василь Горбатюк з Хмельницького за збірку есеїв”Листи забутого життя”.

Володарка другої премії – львів’янка, яка десятиліттями працює в жанрі детективної та історичної прози, Леся Холодюк (психологічний роман «Акме»);

Третьої премії удостоївся автор збірки оповідань «Білий легіт» із Ряшова (Словаччина) Іван Яцканин – голова Спілки українських письменників Словаччини, головний редактор літературного журналу «Дукля» та українського дитячого журналу «Веселка.

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація та Правління БФ «Бібліотечна країна» звернулися до Комісії з питань історичних матеріалів Американської бібліотечної асоціації у зв’язку з тим, що Комісія спочатку визнала працю Володимира В’ятровича та Любомира Луцюка “Ворожі архіви: радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух” («Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives») одним з “найкращих історичних матеріалів, опублікованих у 2022 та 2023 роках”, а потім вилучила її з відповідного списку.

ula.org.ua публікує оригінальний текст Звернення англійською мовою та його переклад українською.

Нагорода на честь видатного німецького письменника, Нобелівського лауреата заснована Міжнародної Академією діячів літератури, мистецтв та комунікацій (Німеччина, керівник – письменниця та мистецтвознавець Олена Ананьєва). Почесна премія вручається за сприяння Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент – народний поет України, журналіст Сергій Дзюба). А дипломи підписали голова Міжнародного Арт-центру FBG «Pegasus Brücke» Joachim Schmija (Німеччина, Франкфурт – Австрія, Відень – Чехія, Прага) та його колега Maria Schulwitz.

За поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України, лауреатами почесної Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Генріха Бьолля (Німеччина) цього року стали: Видатна українська та американська співачка Квітка Цісик (США, Нью-Йорк) (посмертно) – за великий внесок в українське і світове мистецтво та популяризацію українських пісень у світі; Видатний український письменник Михайло Блехман (Канада) (посмертно) – за велику творчу діяльність на благо України; Докторка філологічних наук, професорка іспанської літератури Університету Південного Іллінойсу Ольга Бежанова (США) – за книжку «Нові співбесідники для України. Сучасна іспанська література для українців» та видатну наукову діяльність на благо України; Завідувачка бібліотеки Чернігівської школи № 34 Наталія Білюк (Україна, м. Чернігів) – за подвижницьку освітню та культурну діяльність на благо України. Також, за поданням Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв та комунікацій і Всесвітньої Асоціації «Глорія» (Німеччина, м. Франкфурт), лауреатами премії імені Генріха Бьолля за визначну творчу діяльність у 2024 році стали:

Михайло Каменюк (Україна),

Erich Pfefferlen (Germany),

Vassili Bouilov (Finnland),

Valentina Morosanu (Moldova),

Alonda Gutierrez Vargas (Costa Rica),

Cornelia Georgescu (Romania),

Elboy Qulmonov (Uzbekistan),

Eldor Tatiev (Kazachstan),

Alexander Kanevsky (Israel),

Rimma Ulchina (Israel).

Генріх Бьолль (1917-1985) – видатний німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. Автор дуже популярних антинацистських і соціально-критичних романів «Де ти був, Адаме?», «Більярд о пів на десяту», «Очима клоуна», «Груповий портрет із дамою», що вирізняються глибоким психологічним аналізом, оригінальним філософським мисленням, гостротою етичної проблематики та великим гуманізмом.

Чудова новина, якою ми хочемо поділитися з вами: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого стала членом Eblida.

EBLIDA - це незалежна асоціація бібліотечних, інформаційних та документаційних установ Європи, яка об'єднує понад 120 членів з 32 країн та представляє 65 тисяч публічних бібліотек.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, EBLIDA виявила велику підтримку та допомогу українським бібліотекам. Ми щиро вдячні European Bureau of Library, Information and Documentation Associations за їх віру в нас, турботу та підтримку в цей важкий час для нашої країни. 💛💙

Для всієї бібліотечної спільноти України велика честь і відповідальність стати частиною такої визначної професійної спільноти, як EBLIDA. Розширення міжнародного співробітництва не лише сприятиме розвитку Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого а й збагатить можливості всіх українських бібліотек у розвитку спільноти, підтримці знань та доступу до інформації, а також у подоланні викликів воєнного часу.

У Міністерстві культури та інформаційної політики України закликали взяти участь у флешмобі «Місяць селфі з пам’ятками».

«Сьогодні у Міжнародний день пам'яток і визначних місць МКІП разом з Національною комісією ЮНЕСКО МЗС оголошують флешмоб «Місяць селфі з пам’ятками». Мета акції — підвищити обізнаність суспільства щодо значимості та унікальності пам’яток культурної спадщини, відчувати гордість та співвідповідальність за їх збереження», - зазначили у МКІП.

Долучитись до флешмобу може кожен охочій.

«Для цього потрібно лише зробити селфі на фоні пам’ятки культурної спадщини України та розказати у дописі коротку історію пам’ятки або цікавий факт про неї. Також не забудьте позначити пост хештегом #селфізпам_ятками2024 #saveheritage #CulturalMonument #CulturalSite», - зауважили у МКІП.

Ті учасники, хто опублікує найбільшу кількість фото з інформацією про пам’ятки, а також ті, чиї пости зберуть найбільшу кількість лайків зможуть отримати приз. Це подарункові сертифікати, які дозволять краще пізнати рідну культуру та більше дізнатися про культурну спадщину України.

Поетка Галина Крук увійшла до короткого списку міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize з книжкою “A Crash Course in Molotov Cocktails”.

Переважна більшість текстів у збірці написана після 24-го лютого, паралельно українською і англійською мовами.

«Ці приголомшливі вірші-свідчення однієї з найшанованіших поеток України водночас перехоплюють подих, вони філософські та фантазійні. У похмурій рекапітуляції самої еволюції Крук пише: “ніщо не передбачало прибуття людства…/ ніщо не передбачало прибуття танка…”. Її повчальні, худі рядки можуть стати епіграматичними: “те, що вб’є вас, спокусить ти спочатку”, або можуть вдарити вас, як блискавичні удари Ломаченка: “фліртуй, чекіст, сука”. Ведучи читачів у найтемніші простори світу, Крук натякає на те, що світло мови все ж може забезпечити певний захист. Називання служить щитом, нехай і дерев’яним. Парадокс полягає в тому, що після вистрілу куль і падіння ракет дерев’яний щит, друкована книжка, відновлюється», — ідеться в анотації до видання.

Збірку переклали доцентка катедри слов’янської літератури та культури Стенфордського університету Юлія Ільчук і професорка літератури в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго Амелія М. Глейзер.

Griffin Poetry Prize — одна з найбільших у світі премій за поетичну збірку. Премія Гріффіна присуджує дві літературні премії в розмірі 65 000 доларів США — канадська премія вручається живому поету/перекладачу, а міжнародна премія – живому поету/перекладачу з будь-якої країни світу, зокрема Канаду. Інші поети, що увійшли до короткого списку, отримують по 10 000 доларів США.

Пішов з життя український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов. Разом зі своїм братом Віталієм він присвятив своє життя розвитку української культури — видавали українську газету «Тинди-ринди», журнал «Брати», створили десяток історичних та фантастичних творів. Разом з братом Дмитро заснував видавництво «Зелений пес», а після початку повномасштабного вторгнення брати долучились до полку «Азов» та боронили Київщину.

За своє життя письменник зробив неоціненний внесок в культуру України та мав силу і мужність, щоб боронити країну від ворога.

Ми висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, близьким та колегам.

Херсонська обласна військова адміністрація започаткувала низку проєктів у сфері культури, до якої можуть долучитися громадські активісти, громади та небайдужі мешканці всіх областей.

Зокрема, у межах молодіжної ініціативи Book Shelter реалізується проєкт збору книжок «Українська книга в укриттях Херсонщини». Його мета – утворити мобільні бібліотечні куточки в укриттях деокупованих населених пунктів області.

Також впроваджуються загальноукраїнські проєкти «Вільні читають українською», «Один студент – одна книжка для Херсона». Проєкт «Російською книжкою по російському окупанту» передбачає збір російськомовної літератури та передачу її на переробку, а отримані кошти спрямують на підтримку Збройних сил України.

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України “Локальна історія” заснувала видавництво.

“Локальна історія масштабується до формату видавництва. Ідея, яка давно визрівала у середовищі нашої команди, кристалізувалася восени минулого року. Тоді ми врешті зареєстрували видавництво і до нині зробили чималий пласт наразі невидимої роботи”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук Віталій Ляска, співзасновник та головний редактор проєкту “Локальна історія”

Команда видавництва “Локальна історія” уже уклала низку угод із провідними українськими істориками та письменниками, провела спішні перемовини із світовими видавництвами, зокрема із Єльським та Прінстонським університетами, The Wylie Agency, PEW Literary, агентством Беати Стасінської та іншими.

“Усі книжки, які зараз на стадії перекладу, мають або виразне українське тло, або ж несуть відчутну актуальність для української аудиторії. На жаль, за винятком кількох випадків, ми мало знаємо світову історіографію. Тож, одним із завдань видавництва “Локальна історія” буде спроба заповнити цю лакуну”, – зазначив Віталій Ляска.

Першим продуктом видавництва “Локальна історія” стала книжка журналістки і краєзнавиці Ірини Пустиннікової “Карпати. Коротка історія мандрів”. Це історичний нонфікшн, оздоблений двома сотнями архівних світлин. Зараз книжку можна замовити за умовами передпродажу.